суботу, 14 листопада 2015 р.

Балто - чорноморська вісь - будівництво власного Євросоюзу

Україну намагаються втиснути у межі безальтернативного вибору між поганим та гіршим. Тобто між ЄС та ТС. Якщо з Росією все більш менш - зрозуміло, то відносно ЄС багато хто має відверті ілюзії стосовно того, що Україна зараз "заплигне" йому на шию та все буде добре.
Так, Україна - це Європа. Хоча і околиця, але все ж таки Європа. Географічно, етнічно, навіть трошки ментально. По факту. Доводити це чи протилежне - безглуздо. Але справа в іншому. ЄС - вже не Європа. Справжня Європа була знищена у 1945 році. Те, що ми бачимо зараз на території колишньої Європи - не має до справжніх європейських цінностей жодного відношення. Етнічне обличчя старого світу стрімко змінилось теж. Сучасні європейці - це турки, араби та негри. Окрім архітектури та географії "Європи" у ЄС не залишилось.
Ми усвідомлюємо, що Росія бачить Україну як свою периферію та санітарний кордон із Заходом, але Захід розглядає Україну - ідентично, як свій санітарний кордон. В обох цих випадках, Україні відмовлено мати власну історичну долю та розвиток. Помилково вважати і те, що Захід - то лютий ворог Москви. Зовсім ні. Найбільші "локомотиви" ЄС - Франція та Німеччина завжди ставились і ставляться до Росії - компліментарно та зовсім не зацікавлені в її знищенні, а навпаки зацікавлені в добросусідських відносинах із нею. Їм може не подобатись Путін, коли він відверто нахабніє та лізе в сферу, яку вони вважають сферою своїх політичних інтересів, але Путін - не вічний. І в цей своєї "любовної ненависті" Захід завжди жертвував Україною як розмінною карткою. Давайте згадаємо досвід хоча б ОУН - УПА. Вони теж з надією дивились з початку на Німеччину, потім на Францію та Великобританію. Чим все скінчилось? Західна Європа сдала їх Сталіну, так саме як зараз вона здає нас Путіну.
Для нас саме існування Росії - загроза суверенітету й неважливо, хто буде сидіти у Кремлі. Добрий цар чи поганий. Москва завжди буде намагатись принаймні обмежити нашу самостійність позаяк існування незалежної України, для Росії така сама загроза, як існування Росії для нас. Питання лише у засобах впливу.
Незважаючи на те, що московському народу його влада завжди нав`язувались антизахідні настрої (так саме як європейському - антиросійські) - це нічого не змінювало в їх справжньому ставленні один до одного. Російська еліта починаючи з Петра Першого та закінчуючи - Путіним та його найближчим оточенням - орієнтувалась та орієнтується на Захід. Росія, хоча й є насієм азійського світогляду, була пошита по західним "лекалам". Від одягу до армії та державного апарату, вона завжди наслідувала Європу у всьому.
А що ж уготовано Україні від ЄС? Високі податки, безумні тарифи та роль великого села на своїй околиці, яке буде ЄС годувати дешевим зерном та збувати дешеву руду. Ну й звичайно відкритий ринок для збуту своїх товарів, а також дармова робоча сила, бо українці працьовитіши за негрів. І це при всьому тому, що ми навряд чи колись здобудемо повноцінне членство в ЄС. Скоріш ЄС розвалиться, ніж ми до нього увійдемо. То заради чого все це?
Але не все так сумно як здається. У Східній Європі у нас є справжні союзники, для яких так само як для нас й Росія й Захід були та будуть перманентною загрозою. В першу чергу це Польща, Литва та Білорусь. То я питаю: навіщо нам "західний" ЄС, коли ми можемо разом створити свій? Балто-чорноморський союз. Економічні перспективи такого союзу - розкішні.  Спільний військовий потенціал дозволить протистояти будь-якої агресії, навіть намірам про це. У такому випадку вже Росія стає санітарним кордоном, що відділяє нас від Азії.
Такий розвиток подій - страшний сон як для Москви так і для Берліну. Особливо для Москви. Створення балто-чорноморська вісі - це не якась там асоціація з ЄС, виконання якої Київ відклав у довгий ящик. Туреччина та Єгипет підписали та ратифікували таку саму угоду ще у двохтисячних роках. То вони увійшли в ЄС? Не увійшли. То чому ви вважаєте, що увійдемо ми? Тому, що так сказав Яценюк чи Порошенко? Тому, що мерзли на Майдані та махали прапорцями ЄС? Чи тому, що ми гарні? Чи тому, що бідні? А може тому, що нас ображає Путін і ми викликаємо жалість у всього світу? Ні.
Україна ніколи не мала на державному рівні своєї геополітичної стратегії, завжди розраховуючи лише на те, щоб під когось "лягти" та дати себе використати. То може вже час ставати суб'єктом у європейський політиці? Київ має взяти на себе ініціативу зі створення нової Європи у вигляді Балто-чорноморського співтовариства, що гарантуватиме рівність умов та справжнє партнерство.
Сполучені Штати Америки з ентузіазмом мають сприйняти цей вектор руху України, бо традиційно незацікавлені у європейський монополії Німеччини. Німеччина насправді - головний опонент США у Європі.  Великобританія теж зацікавлена в посиленні східно-європейського блоку з тих саме причин. У цьому випадку ми дійсно можемо розраховувати на їх політичну підтримку. Вони дійсно будуть допомагати.
Треба лишити сприйняття України як периферію та розгорнувши карту навпаки, почати сприймати Україну як центр та авангард. Вважати, що для того, щоб вижити ми маємо обов'язково до когось приєднатись - комплекс неповноцінності на державному рівні. Нам треба розбудовувати власний геополітичний вектор, замість приймати участь в розбудові чужого. Почати вести свою гру. Саме так поводяться незалежні країни.

Немає коментарів: