Як би ж ви знали паничі, що люди роблять у ночі

Вчора Верховна Рада України нарешті прийняла відповідні зміни до кодексу законів про працю, в якому прописали заборону дискримінації роботодавцем працівників за будь-якою ознакою, конкретизувавши окремо заборону на дискримінацію за ознаками сексуальної орієнтації.
Зі слів уряду саме це від нас так чекала Європа, щоб зробити Україну більш "євроінтегрованою". В мене є декілька коментарів до цієї події. Ну по перше: головний закон країни - Конституція України, яка має норми прямої дії,  у ст. 24 прямо вказує на заборону привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Тобто будь хто, у разі якщо вважав, що його було дискриміновано за будь якими з цих ознак (сексуальної орієнтації у тому числі), міг на підставі ст. 24 Конституції України звернутись до суду або відповідних органів, заявивши про порушення його конституційних прав і закон на сто відсотків був би на його стороні.
По друге: за для того, щоб роботодавець почав дискримінувати працівника за ознаками сексуальної орієнтації, цю "нетрадиційну" орієнтацію, треба ж якимось чином ще з`ясувати. А це вже погодьтесь, виходить за межі трудових правовідносин. Чи я не правий? Навіть у разі, коли роботодавець все ж таки "з`ясую" сексуальну орієнтацію працівника й йому (роботодавцю) не сподобається, а працівник раптом відчує, що його "дескримінували"- дивитись пункт перший.
Таким чином ухвалені зміни ніщо інше, як безглузда показуха для ЄС, щоб як завжди зімітувати перед ними кипучу діяльність з реформування країни та виправдати черговий грошевий транш. 

Взагалі у мене складається таке враження, що в Україні не має більш ніяких категорій населення, що потребують захисту на законодавчому рівні, окрім гомосексуалістів. Бідні гомосексуалісти страждають більш за всіх усі 24 роки незалежності. Влада відверто знущається з нас.